понеділок, 8 жовтня 2012 р.

вівторок, 18 вересня 2012 р.

вівторок, 11 вересня 2012 р.

Він був паном над панами.


Про перепоховання Тараса Шевченка в Каневі залишили спогади Микола Костомаров, О. Кониський, Г Честахівський та інші учасники і очевидці названих подій. Ось як це було.
      Домовину прикрили червоною китайкою – «заслугою козацькою». І жалобна процесія рушила через увесь Петербург до вокзалу, а потім  залізницею до Москви. З Москви в Україну прах везли кіньми почтовим трактом, скрізь проводи були багатолюдними і урочистими. У Києві  ж  мертвому поетові заборонили перебувати в центрі міста., тому процесія була направлена до віддаленої Рождественської церкви на Поштовій площі.

До 15-річчя прийняття Конституції України зразка 1996 року


Конституційний процес в умовах декларованої з 1991 року державної незалежності України від свого початку і дотепер, на жаль, має такий характер, що мені важко знайти слова аби дати йому адекватну характеристику. Він успадкував всі найганебніші, найпідліші і не варті доброго слова риси капеесесівського конституцієтворення.

Думки про Українське козацтво.


      Українське козацтво у теперішньому його становищі має багато проблем. І найбільш прикро те, що ті проблеми разом узяті не варті і не гідні того, до чого козацтво, як національна лицарська верства, насправді покликане...
       Судіть самі: японці є найкультурнішою і найзаможнішою нацією у сучасному світі. А скажіть мені, у якому з супермодерних народів живе таким повнокровним життям дух його національного лицарства, як то є дух прадавніх самураїв у сучасному японському суспільстві?

Коментарі до опусу «Хто такі арійці?» (Док.1)


  1. Проповідь геополітичного змішування народів, націй і рас має собі на меті творити, таку собі, мішанину у соціальних середовищах кожного народу, яку корпоратизовані інтернаціональні перевертні мали б зручність трактувати в термінології вчення про внутріетнічну класову боротьбу, що грунтується,ніби-то, на феноменології майнового розшарування всередині кожного етносу, котре призводить до конфлікту між виробничими силами і виробничими стосунками з формуванням класового, а не варнового суспільства, і що те класове суспільство обтяжене непримиримими антагонізмами, котрі трактуються як локомоторна сила історичного прогресу, що програмує невідворотність глобалізованого комуністичного устрою як кінцевої мети розвитку роду людського. Ось таке словоблудіє є ідеологічним забезпеченням торжества тоталітарного рабства для всіх народів на всі віки...