Адміністративно-територіальна
реформа – спільна відповідальність виконавчої та представницької влад області
Реформування місцевого самоврядування та територіальна організація
влади – ключова реформа з усіх, які зараз проводяться в Україні. Після військового
протистояння на Сході – це
друга за значимістю проблема, яку державі слід вирішити в найстисліші терміни.
Здавалося б, немає потреби переконувати
будь-кого у важливості переходу від адміністративної системи управління до
реального самоврядування. Тим паче, народних обранців, тих, хто добре знається
на проблемах і специфіці обох гілок влади. Але часом навіть досвідченим не
завжди вдається розібратися в особливостях законодавства. Відтак, підготовлений
робочою групою Перспективний план формування територій громад на минулому тижні
не було схвалено сесією Тернопільської обласної ради, а тільки взято до відома.
Причини на поверхні. Не варто вникати в їх
походження, яке має, здебільшого, політичний присмак. Зупинюся лишень на
кількох важливих моментах.
Перше.
Не слід плутати проект Перспективного
плану формування територій громад та їх реальне об’єднання. Це не одне і те ж.
Формування Перспективного плану і його затвердження не призводить до
автоматичного об'єднання громад.
Перспективний план – це погляд держави на
новий територіальний устрій. Це тільки проектна модель місцевого самоврядування
на базовому рівні. А реалізувати його можна лише за безпосередньої участі
відповідних територіальних громад. Ні обласна адміністрація, ні облрада, ні
Уряд не наділені законом повноваженнями приймати рішення про об'єднання. Про це
мають знати всі і не звертати увагу на тих, хто дезінформує громадськість та,
свідомо чи не свідомо, провокує зрив реформ. Перспективний план – це позиція
держави. Це тільки алгоритм, за яким відбувається добровільне будівництво
нового територіального устрою.
Друге.
Є багато думок щодо порядку проведення
цієї реформи. Як будь-яка робота, ця також має етапи виконання. Зокрема,
неможливо пропонувати людям об'єднуватися, не запропонувавши проект цього
об’єднання, не виписавши алгоритм, який мають виготовити не на мітингу, а в
обмеженому колі спеціалістів-експертів. Стратегія, як правило,
напрацьовується не тисячами людей, а вузьким колективом спеціалістів. А вже
після цього вона має бути розписана до тактики (де зробити дорогу, відновити
світло, відремонтувати школу, забезпечити транспортне сполучення тощо).
Нелогічно проводити обговорення щодо того, чого нема. Адже немає головного –
предмету обговорення.
Обговорення має бути проведено на стадії
не розробки, а реалізації Перспективного плану. Відтак, тільки після схвалення
плану починається активний процес обговорення та прийняття рішення в громадах.
Якщо змоделювати на будівництво, то жодна будова не починається без проекту.
Його готує проектно-конструкторський інститут. Але аж ніяк не майбутні жителі
будинку, навіть якщо серед них є один будівельник. Важливо інше – щоб це
рішення забезпечувало комфортне та якісне проживання мешканців у новому
спроектованому будинку.
Третє. Найголовніше.
Я переконаний, що обласна рада мала б бути
серед лідерів реформи, оскільки вона та її Асоціація активно підтримували
розроблення і затвердження Концепції реформування місцевого самоврядування,
план заходів з її реалізації, закон "Про добровільне об’єднання територіальних
громад” та відповідну Методику.
Без формування територіальної основи на
базовому рівні – створення спроможних громад, буде неможливо розбудувати
ефективну систему місцевого самоврядування в Україні, в тому числі на рівні
області та району. Це комплексне завдання, послідовність вирішення якого
вимагає відповідних конструктивних рішень і від обласної ради. Якщо обласна
рада може запропонувати свій варіант Перспективного плану, то це був би більш
конструктивний шлях, ніж не приймати жодного.
Якщо ж так станеться, що наша обласна рада
на черговому сесійному засіданні не схвалить Перспективний план, то, на жаль,
від такого рішення місцеве самоврядування тільки програє і
"законсервується" в нинішньому стані, з якого Україна не може вибратися
останніх двадцять три роки. Розроблення моделей ефективної децентралізації,
розвитку місцевого самоврядування не тільки сфера відповідальності Уряду, а й
усіх, хто хоче позитивних змін. Тому необхідно, щоб усі спільно, –
облдержадміністрація, облрада з іншими органами місцевого самоврядування самі
запропонували на розгляд Уряду найоптимальніші моделі формування спроможних
громад. Адже займати позицію “проти” і нічого не пропонувати взамін, не
призведе до позитивних змін, яких нам необхідно досягти.
Не думаю, що можуть бути депутати обласної
ради, які не зацікавлені створити спроможні громади з більшим об’ємом
повноважень, фінансових ресурсів і з більш повною відповідальністю за місцевий
розвиток. Можливо, є недостатнє розуміння, відсутність достатньо аргументованої
позиції авторів проектів пропозицій – це вже інша справа. Але навіть після
схвалення радою та затвердження Кабінетом Міністрів України, у разі
необхідності, формат об’єднання може бути відкоригований і туди можуть бути
внесені зміни. Така ж позиція з цього питання й Мінрегіону.
Ми не виключаємо ситуації, що облрада не
схвалить Перспективний план, і це унеможливить проведення виборів вже на новій
територіальній основі.
Від такої ситуації ніхто не виграє, а лише
програють територіальні громади, які не матимуть схваленого облрадою та
затвердженого Урядом відповідного Перспективного плану, оскільки не зможуть
скористатися своїм правом на формування спроможних громад і майбутніми
перевагами, які передбачені законодавством для таких громад. Безперечно, ми
поважаємо право обласної ради визначати свою позицію. Але важливо, щоб її
рішення не перекривало дорогу тим, хто хоче позитивних змін. А тих, хто не
захоче об’єднуватися в межах Перспективного плану, їх ніхто не зможе змусити.
Перспективний план формування територій
громад на сьогодні вже схвалено Дніпропетровською, Житомирською, Хмельницькою,
Херсонською, Миколаївською, Луганською обласними радами. На черзі – Донецька.
Відтак, незрозумілою є позиція окремих
народних обранців найпатріотичніших західних областей – Львівської,
Івано-Франківської і Тернопільської – жителі яких більше від інших бували в
європейських країнах, бачили їх рівень життя та самоорганізації. Саме Західна
Україна стала потужним каталізатором процесу євроінтеграції, який вивів на
Майдан Гідності нових українців. Ми змінили не тільки власну історію, а й
світову історичну архітектуру 21-го століття.
Для нас дуже важливою є підтримка обласної
ради в питанні реформи. Адже мова йде про майбутнє територіальних громад і
місцевого самоврядування не тільки в області, а й в Україні в цілому. Знаючи
високий моральний та фаховий рівень Тернопільської облради, я переконаний, що,
після виконання пропозицій депутатів, Перспективний план буде розглянутий, як
наша спільна робота, і схвалений на наступній сесії. Важливо, щоб політичні
рішення, які приймаються на рівні емоцій, не перевищили прагматичних експертних
оцінок.
Віктор ЛИТВИНЧУК,
директор Офісу реформ у Тернопільській
області,
академік Академії будівництва України
Немає коментарів:
Дописати коментар