Покликання України

         

Юрій Липа є тим пасіонарним автором, якому належать найважливіші пріоритети у                    висвітленні теми призначення України.  Спробуємо виявити нові обертони у звучанні цієї       далеко не ординарної тематики...  Дати відповідь на питання про всесвітньоісторичне призначення України означає те ж саме  що й відповісти на питання про те, що є змістом української національної ідеї.    Бо що то є національна ідея і національна гідність? То є те ж саме, що і суверенітет, тобто, плекання спільної волі народу до заможного і культурного життя у власному етнокультурногосподарському середовищі, і не де-небудь, а на землі предків, захищеній власною державою, створеною, організованою і обслуговуваною власним, аутентичним лицарством, а тому, національна ідея – то є вчення (доктрина), що обгрунтовує всесвітньоісторичну місію народу, його покликання, місце і роль у світовій спільноті людей. 

Про Миколу Міхновського

Якось запитав я свого харківського побратима і соратника, професора-біолога, еколога і ентомолога, а головне – чудову людину і гідного сина свого народу  Віктора Микитовича Граму чи відомо йому що-небудь про Миколу Міхновського.  А хто це такий, - відповів запитанням на запитання Віктор Микитович. Тоді я запропонував Вікторові Микитовичу прочитати в газеті «Нація і держава» спогади  В. Єфтимовича про злочинно замовчуваного основоположника модерного українського націоналізму, знаменитого автора «Самостійної України». Наступного дня Віктор Микитович подарував мені  зворушливого вірша, підписаного псевдонімом  В. Нечуйвітер.  Тому почну свої тези про Миколу Міхновського саме з цього вірша мого друга і соратника Віктора Грами.

          Пророк: пам’яті Миколи Міхновського (1873 – 1924)