Він був паном над панами.

Про перепоховання Тараса Шевченка в Каневі залишили спогади Микола Костомаров, О. Кониський, Г Честахівський та інші учасники і очевидці названих подій. Ось як це було.

      Домовину прикрили червоною китайкою – «заслугою козацькою». І жалобна процесія рушила через увесь Петербург до вокзалу, а потім  залізницею до Москви. З Москви в Україну прах везли кіньми почтовим трактом, скрізь проводи були багатолюдними і урочистими. У Києві  ж  мертвому поетові заборонили перебувати в центрі міста., тому процесія була направлена до віддаленої Рождественської церкви на Поштовій площі.