Якось запитав я свого харківського побратима і соратника,
професора-біолога, еколога і ентомолога, а головне – чудову людину і гідного
сина свого народу Віктора Микитовича
Граму чи відомо йому що-небудь про Миколу Міхновського. А хто це такий, - відповів запитанням на
запитання Віктор Микитович. Тоді я запропонував Вікторові Микитовичу прочитати
в газеті «Нація і держава» спогади В.
Єфтимовича про злочинно замовчуваного основоположника модерного українського
націоналізму, знаменитого автора «Самостійної України». Наступного дня Віктор
Микитович подарував мені зворушливого
вірша, підписаного псевдонімом В.
Нечуйвітер. Тому почну свої тези про
Миколу Міхновського саме з цього вірша мого друга і соратника Віктора Грами.
Пророк: пам’яті
Миколи Міхновського (1873 – 1924)
