Наша прадавня вітчизняна відична мудрість донесла до нас знання про основні
сфери життєдіяльності і плекання досконалостей повновартісного
звичаєво-родового якісно структурованого громадянського суспільства. Саме так :
громадянське суспільство, або інакше – громада, а ще по іншому – спільнота є з’явищем одвічного у житті
людства, а не надбанням, так званих, «нових часів». Найновіші часи, скоріш за
все, доклали надзвичайних зусиль аби цей прояв вічності зруйнувати, а поняття
про нього підмінити зовсім іншими беззмістовними містифікаціями, тобто,
антицінностями зплебеїзованих людських спільнот.