Петро Хамчук("Бистрий")

12 січня 1948 р. у бою з більшовиками загинув один із кращих старшин УПА воєнної округи “Лисоня” Петро Хамчук (“Бистрий”, “Гайдамак”, “Рубай-Гад”).
Постать П. Хамчука досить відома в українському визвольному русі, проте його життєпис і досі залишається надзвичайно скупим, а іноді й суперечливим.
Народився Петро Хамчук 26 липня 1919 р. у с. Великі Чорнокінці на Чортківщині, де й закінчив початкову школу. Змалку був завзятим спортсменом. Середню освіту здобув навчаючись у Чортківській гімназії, яку із приходом радянської влади у вересні 1939 р. перейменували на педагогічну школу.

Відійшов за світи Микола Самиців

 

20 січня 2022 року відійшов у вічність зборівчанин Самиців Микола Васильович (07.05.1922 – 20.01.2022).
Це була людина – епоха. Життєвий шлях тернистим виміром проліг майже у 100 літ. Народився 07 травня 1922 року у селі Денисів, тоді ще Бережанського повіту. Вісімнадцятирічним юнаком вступив до лав Організації Українських Націоналістів (ОУН). У 1940-41 роках отримав вишкіл підстаршинської школи у місті Поморяни. Зі званням хорунжого служив референтом в осередку ОУН постою «Нестюки» до 1943 року.
За наказом головного командира Романа Шухевича вступив до дивізії «Галичина», де здобув офіцерське звання. У 1944 році він учасник боїв під Бродами. То був його перший геройський Чин за волюУкраїни.

110-річниця Ярославу Стецьку

Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини запрошує усіх бажаючих 19 січня 2022 р. відвідати:
1. Урочисте зібрання у с. Великий Глибочок біля пам’ятника Я. Стецьку “Зродились ми великої години”. Після заходу в Народному історико-меморіальному музею Ярослава і Слави Стецьків – філіалі Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини, що знаходиться у с. Великий Глибочок вул. Середній Десяток, 10, буде проведена екскурсія присвячена Я. Стецьку. Початок о 12 год.
2. У м. Тернопіль біля пам’ятника Я. Стецька, що на бул. Т. Шевченка відбудуться святкові урочистості за участі громадськості та обласної влади. Початок о 14 год.

Мар'ян Кашуба

 

Мар'ян Кашуба народився 21 грудня 1909р. в селі Великі Гаї в сім'ї Григорія Кашуби і його дружини Марії з дому Решетуха. Навчався в народній школі в Тернополі і Тернопільскій українській гімназії (1920—1928), іспит зрілості склав 25 травня 1928р.). 

Восени 1928р. вступив до Львівської духовної семінарії і розпочав навчання у Львівській богословській академії, яку закінчив у 1933р. 5 березня 1933р. отримав священичі свячення з рук єпископа-помічника Львівського Никити Будки. 

У 1934 році о. Мар'ян Кашуба став сотрудником церкви Різдва Христового у Тернополі.

Твіттертрансляція "Живої УПА. Тернопільщина"

 

Знімальна група за підтримки Українського культурного фонду зняла чотири документальних теленариси циклу "Жива УПА. Тернопільщина"   про учасниць Других Визвольних змагань з Тернопільщини. Це зв'язкові Романа Шухевича – Галина Дидик і Марта Пашківська, медсестра Ванда Горчинська й зв'язкова Галина Кравчук.

Проводили зйомки в Копичинцях, Ланівцях, у рідному селі Галини Кравчук – селі Гніздичне, яке ветеранка вперше за 20 років відвідала. Окремі епізоди знімали на батьківщині Марти Пашківської – Борщові,  на Бережанщині, звідки Галина Дидик, та в Тернополі. 

Ну й цікаво як на цю подію відркагував Твіттер.

О.Смик про пісню "Пане підпоручнику"

Героїчна історія Галини Кравчук

Про музей Івана Марчука в Ланівцях

Насправді цей допис мав бути опублікований імовірно на півроку пізніше, і в ньому були б лише ноти радості від створення та реалізації проєкту, який ми втілюємо останні місяці, проте події минулих днів змінили дуже багато: Іван Марчук та його представники вилучили картини з кімнати-музею у Москалівці.
Чому так сталося, в розмовах поширюється декілька причин:

"Жива УПА" на Лановеччині

Знімальна група здійснила двадцятирічну мрію зв’язкової УПА 

Як треба мало для щастя, і як маленький вчинок майже не знайомих людей може бути настільки дорогим для іншої людини, що у неї від радості, спогадів на очах бринітимуть сльози…

 Як розповів експерт Тернопільської кінокомісії , продюсер циклу Володимир Ханас: «Під час зйомок нашого проекту «Жива УПА. Тернопільщина» були різні, навіть несподівані ситуації, а остання, мабуть, - найзворушливішою. Так, нещодавно звання «Почесний громадянин Лановецької міської об’єднаної територіальної громади» присвоїли одній з героїнь нашого проекту «Жива УПА. Тернопільщина», пані Галині Кравчук.

Тернопіль сьогодні: Як мало потрібно для щастя: 

Пам'ять про минуле заради майбутнього

Катинське вбивство

Наказ Радянського Політбюро НКВД про вбивство польських полонених і затриманих.

Рішення вбивати було оформлено як наказ № P13 / 144. По ньому носії радянської символіки почали підготовку до Катинській різанини з наступною доставкою жертв до місць масових вбивств.

world.maidanua: Катинське вбивство:   

Зустріч-спогад з Росохацькою групою

4 лютого 2021 року відділ міського абонементу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки провів зустріч-спогад «Росохацька група. Спогади» у рамках суспільно-соціального проєкту «Гарт духу».

Почесний гість заходу Володимир Мармус, ініціатор і керівник підпільної групи, створеної в листопаді 1972 року, член Української гельсінської групи та Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих «Меморіал», поділився незабутніми та зворушливими спогадами про події, які відбулися в Чорткові 22 січня 1973 року.

В Чорткові зніматимуть фільм "Марія"

"Містечко Чортків - знакове для команди Сектора правди. Тут сьогодні зійшлись наше теперішнє і майбутнє.
Теперішнє - це покази фільму "Шлях Самурая" - проекту, який вже по суті відбувся.
Майбутнє - це документальний повнометражний фільм "Марія", зйомки якого плануються навесні. Героїнею фільму стане жителька Чорткова пані Марія Штепа." - повідомила режисерка Марія Яремчук. 

Сьогодні фільм "Шлях Самурая" представили глядачам у сесійній залі Чортківської міської ради та у військовій частині

Фільм "Музей-скансен черняхівської культури"

70-річчя Вячеслава Хім’яка

Сьогодні, 19 серпня своє 70-річчя відзначає фантастична особистість, народний артист України, актор театру і кіно, режисер і педагог В’ячеслав Антонович Хім’як. 

Ось уже майже півстоліття уродженець чарівного Поділля, він вірно служить Тернопільському академічному обласному українському драматичному театрові імені Т.Г.Шевченка. В’ячеслав Антонович неймовірно талановитий артист і режисер, тому як на тернопільській, так і всеукраїнській сцені до нього прийшли воістину всенародна шана і глядацька любов. І на неї він завжди відповідає взаємністю.

Думки про Українське козацтво.

      Українське козацтво у теперішньому його становищі має багато проблем. І найбільш прикро те, що ті проблеми разом узяті не варті і не гідні того, до чого козацтво, як національна лицарська верства, насправді покликане...

       Судіть самі: японці є найкультурнішою і найзаможнішою нацією у сучасному світі. А скажіть мені, у якому з супермодерних народів живе таким повнокровним життям дух його національного лицарства, як то є дух прадавніх самураїв у сучасному японському суспільстві?

Про Миколу Міхновського

Якось запитав я свого харківського побратима і соратника, професора-біолога, еколога і ентомолога, а головне – чудову людину і гідного сина свого народу  Віктора Микитовича Граму чи відомо йому що-небудь про Миколу Міхновського.  А хто це такий, - відповів запитанням на запитання Віктор Микитович. Тоді я запропонував Вікторові Микитовичу прочитати в газеті «Нація і держава» спогади  В. Єфтимовича про злочинно замовчуваного основоположника модерного українського націоналізму, знаменитого автора «Самостійної України». Наступного дня Віктор Микитович подарував мені  зворушливого вірша, підписаного псевдонімом  В. Нечуйвітер.  Тому почну свої тези про Миколу Міхновського саме з цього вірша мого друга і соратника Віктора Грами.

          Пророк: пам’яті Миколи Міхновського (1873 – 1924)