Чесно, я не знаю, як так сталось!!! Наше знайомство почалось з суперечки літом 2015 року. Але поговоривши ми дійшли конструктиву і розумно вирішили проблемне питання (з'їзди на тротуарах по вул.Незалежності). Потім я слідкував, як Михайло Дмитрович працював над створенням Гусятинської ОТГ бо розумів, що це збільшить надходження до бюджету і дасть можливість для розвитку. Того ж року, несподівано для мене, Михайло Дмитрович запропонував мені піти в депутати. Саме так, це була ідея Савчука. Подумай Іване, бо ти знаєш яким треба робити місто для ''інвалідів''(тоді я за це слово ще не сварився, але тепер Михайло Дмитрович це погане слово не вживає). Але ж я на колясці, відповів я йому. Іван, це взагалі не проблема, я був у Польщі і там є багато спеціальних автомобілів з підйомником, а новий бюджет нам дозволить придбати такий автомобіль без проблем. В депутати я пройшов, але брехні, які поширювали на Савчука завадили стати йому мером громади, яку він створив.
Іван, завтра до Гусятина приїжджають брати Капранови, приїжджай, я думаю тобі буде цікаво. Цей телефонний дзвінок був ще весною 2017 року і так я познайомився з цими веселими і позитивними письменниками та їхнім романом ''Забудь річка''. Потім я звернувся до Савчука з проханням встановити памятник бійцям УПА в моєму рідному селі і він це організував. Завдяки Савчуку познайомився з творчістю письменника Макса Кідрука, Андрія Кокотюхи, Мирослава Дочинця, Анатолія Вихруща. Михайло Дмитрович ніколи мене не жалів і ніколи я не ловив його на брехні, а це дорогого стоїть.
Іван, я читав у ФБ, що ти сплав робиш для дітей. Зателефонував мені Михайло Дмитрович і проговорив в телефон. Скажеш скільки ти потратив на це грошей і я поверну тобі. Це були 2018-2019 роки і не я в нього просив, а він мені пропонував допомогу в моїй роботі.
Нащо це Вам, Михайле Дмитровичу? Запитав я в нього. Мій батько вчив мене, моїх братів, сестер ділитися з іншими, робити добро і допомогати. Коли я щось роблю для людей, або допомогаю їм реалізуватись, я стаю щасливішим. Ці відчуття нізчим не зрівняти коли поруч з тобою щасливі люди, а не пригнічені…
Ну і те, що зробив Михайло Дмитрович для Гусятина за 6 років в період 2009-2015 років на посаді Гусятинського селищного голови, неможливо приховати чи заперечити. Саме тому я підтримую і голосуватиму за Савчука, бо хочу, щоб в Гусятинські ОТГ були щасливі, а не пригнічені люди, які житимуть в процвітаючі громаді…
Немає коментарів:
Дописати коментар