Це була людина – епоха. Життєвий шлях тернистим виміром проліг майже у 100 літ. Народився 07 травня 1922 року у селі Денисів, тоді ще Бережанського повіту. Вісімнадцятирічним юнаком вступив до лав Організації Українських Націоналістів (ОУН). У 1940-41 роках отримав вишкіл підстаршинської школи у місті Поморяни. Зі званням хорунжого служив референтом в осередку ОУН постою «Нестюки» до 1943 року.
За наказом головного командира Романа Шухевича вступив до дивізії «Галичина», де здобув офіцерське звання. У 1944 році він учасник боїв під Бродами. То був його перший геройський Чин за волюУкраїни. Уникнувши полону приєднується до лав Української Повстанської Армії (УПА) на псевдо «Дуб» та продовжив боротьбу з більшовицькими бандами до поранення у 1946 році. А там вороже переслідування з довгими роками ув'язнення сталінських, сибірських таборах та забороною повернення додому.
Наприкінці п’ятдесятих дозволено проживати у місті Стрию, тоді Дрогобицької області. Там доля звела із землячкою із міста Зборова Башуцькою Софією Степанівною (27.06.1921- 25.05.2002 рр.). « Жінка-легенда, що несла у собі українську історію, з усіма її злетами та падіннями, драматизмом та романтикою». - так писав про дружину Микола Васильович.
З 1991 року подружжя переїхало до міста Зборова. Прожили вдвох ще роки і ніколи не було розчарувань, сумнівів, зневіри в боротьбі за Українську державу. Все своє життя вони обоє присвятили Україні.
Панахида за покійним 20 січня 2022 року о 19.30 год. вул. Б. Хмельницького 15, кв.2.
Похорон 21 січня 2022 року на міському цвинтарі.
Вшануймо світлу пам’ять!
Немає коментарів:
Дописати коментар