Коли ж єврей, чи жид, чи хтось
інший, вироджується в міжнародного покруча і виявляє схильність до
етнопаразитизму за рахунок іншого, свого рідного, чи багатьох інших народів, то
і шана такому виродкові має бути відповідно справедливою, аби мати солідарний
захист від поневолення і рабства...
Паразитизм многоликий і
багатопроявний, тому будь-хто має плекати пильність заради самозахисту від
будь-яких форм паразитизму на родові
людському, зокрема і від такої небезпечної його форми як етнопаразитизм, що є
подібним до ракової пухлини. Злоякісна пухлина не має якогось окремого
природного збудника, збудником цієї хвороби є виродження, тобто, неадекватне
функціонування, що виявляє ознаки протиприродного паразитизму. «Кожному своє» -
є природною нормою самовираження. «Кожному чуже» - є нормою протиприродною,
паразитичною. Міжнародні покручі можуть рекрутуватись із будь-якого недужого
етнічного середовища, тому будь-який народ має пильнувати свій природний
імунітет, бо він захищає від руйнації і виродження весь людський рід. Таким
природним імунітетом людського роду є націоналізм. Він захищає народи від
шовіністичної деградції з претензіями на світове панування під лопотінням
космополітичних гасел. Націоналізм має пильнувати і самого себе, бо космополіти
здатні мімікрувати під квазінаціоналістів – явище, відоме під різними назвами :
нацизм, шові-нізм, комунізм, глобалізація ...
Навіть до комунізму можна бути
толерантним допоки він існує за власний рахунок, не виявляє ознак паразитизму і
не забезпечує прожитку інтернаціональним
покручам. Хоча таку іпостась комуністичної практики можна уявити собі лише
теоретично. На практиці комуніст є рафінованим демагогом, злочинцем і
мародером. Тому комунізм є небез-печною і ворожою людству доктриною, хоча і не
єдиною у своєму роді. Є дуже багато розмаїтих ідеологічних монстрів, що
виникають на грунті міжетнічної деградації і виродження людських спільнот.
Як і нацизм з глобалізмом,
комунізм є злоякісним імітатором. Він може мімікрувати під будь-що, якщо вбачає
в тому доцільність «блатного понятія», тобто, такого розуміння суті подій,
котре сприяє забезпеченню паразитичного існування будь-якою ціною...
Тому обов’язок кожного – пильнувати честь рідного народу,
честь нації, і дбати про світову спільноту суверенних вітчизн. Вона одна є
альтернативою глобалістичним амбіціям шовіністів – глашатаїв позбавленого честі
квазінаціоналізму. Шовіністичний глобалізм – одна з форм інтернаціонального
виродження людства. Розщеплення моралі – одна з найістотніших ознак
міжнародного покруча з властивим йому патологічним станом душевних функцій.
Добре відомий багатьом Карл Маркс принагідно вказував на химеричність
єврейської національності. Він мав на це право, бо давав розлогу характеристику
свого рідного народу, свого кровного етносу. Раджу, кому це цікаво, почитати ті
його опуси, що так і називаються: «К еврейскому вопросу». Відповіді на
єврейські питання Карл Маркс, як син вихреста, звичайно, не дав, але його
твори, поміж іншим, допоможуть розібратись у тому, ким був сам цей дуже
поважний автор, тобто, Карл Маркс –
ушлим міжнародним покручем, чи німецьким жидом, чи генієм усіх часів і народів.
Допоможуть належним чином і з достатнім розумінням суті справи поставитися до
заяв антикризових коаліціянтів пахлотабачників відносно позбавлення української
національної культури і освіти схильності
до етноцентризму. Допоможуть зрозуміти, врешті решт, що бути
націоналістом і плекати рідну націю людина зобов’язана перед Богом і людьми, тобто, перед предками, сучасниками і
нащадками, аби врятувати людство від інтернаціонального
комуністично-глобалістичного виродження, котре загрожує людству глобалізацією і тоталітаризмом,
остаточною руйнацією закладеної праукраїнцями базової орійської
екосистемногосподарської етнокультури людства, глобальною заміною її затратною
системою фінансовоекономічного (хрематичного) визиску народів, спустошенням
земних ресурсів і загибеллю земної біоекосистеми.
Заради пояснення терміну,
взятого в дужки, нагадаю, що дуже шанований геній античної науки Арістотель
чітко розрізняв економіку і хрематику, тобто, господарську діяльність заради
задоволення потреб суспільства з відновленням і збереженням екосистемних
ресурсів, котру він називав економікою, і систему фінансовоекономічного визиску
родів, племен, народів і націй з її байдужістю до ресурсозбереження та
істричних перспектив людства, з експлуатацією того людства заради безмірного
збагачення і протекції кланово-олігархічних інтересів панівної охлократичної
верстви і з масованою плебеїзацією людських спільнот. Ось таку
квазігосподарську систему фінансовоекономічного здирства Арістотель називав
хрематикою на відміну від економіки. Тому кожне слово українського козака,
кожний його вчинок, має випромінювати правди одвічної національної етнокультури
з її невмирущим традиціоналізмом аби запобігти таким сумним перспективам життя
на Землі. Все, що так, або інакше пов’язане з феноменом ювілейного
кримінального переслідування найвищого посадовця виконавчої влади
пострадянського колаборантсько-окупаційного режиму в Україні є прямим наслідком
двадцятирічного цілеспрямованого злочинного консер-вування капеесесівської
громадськополітичної, конституційної, юридичноправової і громадськоекономічної
(хрематичної) системи після проголошення національного суверенітету і державної
незалежності України. Ю. Тимошенко та інші її соратники, звичайно, є жертвами
цього ганебного процесу, але не безвинними. В межах термінологічного простору
«блатних понятій» про державотворення вони стали, так званими «козлами
отпущенія», але на таку роль вони, на жаль, самі собі спровокували халепу своїм
чванством і дурнуватими амбіціями, що не мають нічого спільного із справді
національними чи державними інтересами.
Політикантське фіглярство
Леоніда Кравчука, злочинний режим Леоніда Кучми, драма Віктора Ющенка,
блатняцька крмінально-кагебістська політична кар’єра Віктора Януковича,
чудернацькі химери верховних зрад, антикирзових коаліціянтів і урядів,
очолюваних кумедною географічнною аномалією, на ім’я Микола Пахленко-Азаров та
всіма його предтечами, починаючи від 1991 року, вкупі з ювілейними
кримінальними переслідуваннями, ганебним зрадництвом і поразками найбільш
чванькуватої «мухи на розі у вола», та інших придуркуватих прихвостнів
Помаранчового зрушення – все то ланки одного і того ж злочинного ланцюга - консервування
капеесесівського політичного режиму, яким
намагаються закувати український народ та його вистраждану віками і
тисячоліттями державність корпоратизовані
міжнародні покручі і пройдисвіти московського, капеесесівського,
комсомольського, сіоністського і юдомасонського гарту. Скрита логіка подій
така: якщо ми двадцять років «розбудовували» українську державність заради того,
щоб у фіналі посадити в тюрму свого прем’єр-міністра, то яким же буде фінал цієї
«розбудови» у кінцевому підсумку?! Заховатись від правди неможливо.
4 – 17. 10. 2011(7519) р.
Б. Фастівець
Немає коментарів:
Дописати коментар